неділю, 22 квітня 2012 р.

Просто вірші

Не хочу писати нічого зайвого... Вірш - це оголений нерв.




***
А хто сказав, що я розумна?
Як треба довідку - візьму!
Так, - істеричка, в надмір "буйна"
Я всю посуду переб*ю!
Гардини в шмаття, в клапті постіль
Твій одіж викину з вікна
Перерахую тобі кості
І зуби виб*ю аби знав...
Так, істеричка... Так скажена...
Мене не рухай я - будяк

Але життя - чомусь не сцена...
Лиш воля стиснута в кулак...

***

А я досі тебе ревную
не подумай лишень, що люблЮ
просто стіни собі будую
свого власного саможалЮ

не подумай, що зустріч, кава
змінять колір води в очах
я навчилась й байдужа стала
до закавових "ох" і "ах"

не подумай що я самотня
чи бувають такі як я...
?
лайкни фото моє сьогодні
наша кава - це фус до дна

***

не любов вже, а просто слово
звичне слово із багатьох
Ти тепер наче кава, колла
Ти покинув престол свій... бог

не любов вже, а просто вечір
з монітором й не без віршів
не щемить уже жодне з речень
не болить уже жодне з слів

не любов... розумієш любий?
листя скинув до долу клен
поцілуй мою осінь в губи...
не любов...
ти пройшов з дощем...



1 коментар:

Популярні публікації