Лиш вибач мені!
Твоє небо втрачає прозорість.
І німби з ікон вже не більше аніж мідяки.
Солена вода
Розціловує щоки і гордість.
Лиш вибач мені -
Як відлуння, що через роки
Залипають слова,
Помирають пекельно в беззвуччі
Я не скажу Тобі як любила Тебе...
... і люблю...
І цю тишу, мабуть, вже хтось інший без мене озвучить.
Ти лиш вибач мені,
Що так безпрощально
Іду
Чудові пишиш вірші!!!!
ВідповістиВидалитиВірш просто супер
ВідповістиВидалити