не зупиняються за мить
вокзали, колії, ескізи
ця сіль, дається, не болить
хоч рани ще, здається, свіжі
як хочеш їхати - то їдь
як прагнеш волі - не спиняйся
лиш вечір струсить в сірий світ
комусь сльозинку, комусь - щастя
не треба мямлити про "ще..."
слова кидати, як псам кості
направду є скупенький щем
не з тих які чекають в гості...
Ого,яка поезія!
ВідповістиВидалитиСподобалось :)