Серпень. Ще зовсім мало до дощів
А я ще сонця не наїлась
Не напилась я промінців
Довкола мене сіро... сіро
А ще лиш крок і вже дощі...
Привіт. Завчасне "Прощавай!"
Дай хоч з тобою привітаюсь
Дай осягну. Прогірклий чай
Допий свою дешеву каву
Привіт завчасне "Любий, бай"...
Вчасно. Ми крапки ставимо над "і"
Ми посміхаємось колишнім
Це серпень. Він не пише віршів
Він лиш початком є.
Дощів.
Ми краплі ставимо над "і"
не більше...
Якось так пустельно. Наче і літо, і наче і на морі вже віднамагалася топитися і... Пустельно у власних пастелях тиші. Хоча до тиші мені далеко... Хоча. Моя персональна і вона лунає зсередини. Янька тицяє літери по абетці. І це випробування на виніс мозку. Цілий день літери... А я тут про тишу заладила...
Я навіть не впевнена у власній наявності себе. Тіло, що виконує якісь механічні дії обслуговуючого персоналу. Зготувати, прибрати, попрати... ВЕЧІР... ні те вечір. Тиждень, місяць... життя.
Тиша... ....."Знайди букву "а". Молодець! Знайди буккву "у".".....
О, ми також букви вчимо)Я добре розумію, як воно!.. Наш тато спробував допомогти,але вже за пів дня кинувся до мене. "Краще ти", каже) Нерви здали)))
ВідповістиВидалитими їх не вчимо... букви. Нашо їх вчити? Захоче читати то навчиться.
Видалитито у дитя така забавка... здуріти можна за цілий день.
Про механічні дії щодня дуже розумію... а життя проноситься повз мене, навіть не встигаю нічим насолодитись, бо в думках лише план роботи надалі. Треба якось заставляти себе зосереджуватись на радісних моментах і шукати їх у всьому!
ВідповістиВидалитиАдріана, вірші твої дуже люблю - "чіпляють", дякую! і не сумуй!;)