Дігтярне мило

Даненько у мене не було мильних дописів. Ярмарки, болячки, відсутність настрою, передзимова сплячка та інші відмазки. А якщо чесно то просто нема натхнення. Стоси незакінчених листівок, купа проектів і бажання виспатися. Але сьогодні я зібралася і хочу поділитися своїми досягненнями. Зварила я справжнє дігтярне мило. Запах у квартирі був ще той, але воно то варте. Остання міль спакувала валізи і послала мене нафіг. Знайомтесь моє дігтярне миделко:

Мило ручної роботи "з нуля"

"Дігтярне"

Склад: омилені масла кокосу, пальми, какао, абрикосових та виноградних кісточок, дьоготь березовий 15%

Доглядові масла: авокадо

Зварено на міцному відварі череди.

Дігтярне мило – річ унікальна і досить призабута, причому, незаслужено. З появою на наших прилавках різних шампунів та гелів у в які понамішано казна-що, дане мило взагалі відійшло на другий план. І тільки останнім часом, наситившись усіма цими новомодними засобами гігієни, виготовленими на основі відходів та синтезу нафтопродуктів, люди стали повертатися до гігієнічних, косметичних і, одночасно, натуральним лікувальним засобам, властивості яких були перевірені десятиліттями і навіть століттями. Одним з таких засобів є дігтярне мило.

Чому мило зветься дігтярним?

Тому що приблизно на 10 відсотків складається з березового дьогтю. А дьоготь має антисептичні та протизапальні властивості. У поєднанні з милом, дьоготь – лікує. У вас ранки на шкірі? Три-чотири дні умивань вранці і ввечері – і ранок не буде. Дьоготь їх спочатку підсушить, а потім зведе нанівець.

Більш всього дігтярне мило застосовується при великому бажанні позбутися вугрів і прищевой висипки, адже це натуральний антисептик, який не містить ні барвників, ні яких би то не було хімічних добавок.

Взагалі, тим, у кого проблемна шкіра, пора перестати звертати підвищену увагу на забугорні «натуральні» засоби, в яких натуральні лише назви і ціни, і звернути увагу на, дійсно, натуральний засіб – дігтярне мило, бо дьоготь – бактерицидний компонент загоювального дії, підходящий і дорослим, і дітям. І нехай вас не бентежить не дуже приємний запах горілої берести, – він тримається не довго.

У когось прищики почнуть зникати після дворазового вмивання через пару тижнів, а комусь належить вмиватися таким милом регулярно протягом 6-8 місяців, особливо маючи жирну шкіру.

Дігтярним милом можна робити точкові компреси. Як? Дуже просто. Отколупнуть нігтем від шматка мила малесенький шматочок і накласти його на прищик або ранку. Якщо це зробити на ніч, то вранці прищик буде непомітний, а ранка підсушена. Добре це мило і як профілактичний засіб від прищів, чорних крапок і інших неприємностей зі шкірою: умивайтеся ним один (якщо шкіра нормальна або суха) або два рази на тиждень (якщо шкіра жирна). І у вас з вашою шкірою буде НАБАГАТО менше проблем. Застосовується це мило і при профілактиці та лікуванні псоріазу, нейродерміту, дерматиту, екземи та інших захворювань шкіри.

А синці та шкірні лишаї? Десятиденний процес носіння синців на обличчі і майже місячний – на ногах і руках можна скоротити вдвічі, умиваючи місця з синцями саме дігтярним милом. Лишаї ж майже завжди лікувалися із застосуванням дьогтю.

Але і це ще не все. Дігтярне мило – чудовий засіб від лупи і для зміцнення волосся. Більш того, дігтярне мило, правда, не відразу, зробить волосся густими і пишними. А їх здоровий натуральний блиск викличе заздрість подружок.

Так, суто для жінок. Дігтярне мило буде найменш шкідливим засобом для ніжної шкіри в інтимних місцях. Після гоління під мишкам і в «області бікіні», найкращим засобом захисту та лікування мікротравм буде саме дігтярне мило. (текст звідкись з нету, трохи поредагований мною)

Здоров*я вам та гарного настрою.