неділя, 20 квітня 2014 р.

Заховане...

Є речі про які мені дуже складно писати... Я боюся своїми словами знецінити написане, дібрати не ті слова і взагалі написати якось не так. Я утримувалася від політичних тем. Як я можу писати про чужі смерті в той час коли відсиділась в інтернеті? В мене нема жодного морального права, на мою думку. Я - інтернето-диванний воїн. Не більше... Та і слово "воїн" в даному контексті звучить більш кумедно, аніж войовничо. 
Я дуже хотіла на Майдан, але в моєї мами був єдиний аргумент "ти - мама". Крапка. Таким чином моя революція відбулася в інтернеті, на перемиканнях стрімів і в компанії громадського телебачення. Моя дитина почала замість якогось бабайки (про якого їй і так ніхто не говорив) боятися беркуту. В її голові намалювався образ беркутівся який неодмінно до нас прийде коли вона буде робити щось не так (у її світі є своє розуміння "так" і "не так"). Вона вивчила Гімн України і сама звідкись знає, що руку слід ставити на серце... Вона сама у своїх п*ять років знає, що Янукович - це зло, Тимошенко - це зло, Яценюк і компанія - це зло... Відки вона то відає? Я не знаю. Голосувати моя дитина збирається за Ляшка (угу про це вона заявила днів зо три тому). А особисто я ще не визначилась.
Я хочу сьогодні показати дуже символічну листівку... Вона склалася сама... Навіть не так, я чекала поки мені приїде ніж будильник. Я знала у якому контексті його використаю.
Чорна клітка... будильник, прапор у червоному... Якось воно так... А червоне на голубому тепер у мене асоціюється з ООНівською каскою і Устимом Голоднюком (не можу писати про цього хлопця без сліз). І про все це говорити без сліз не можу...
Ці хлопці Герої. Але краще б вони були живими Героями, навіть не героями, а просто хай би вони були живими... Я не знаю як матерям тих хлопців... Мені страшно навіть про це думати... 
Нещодавно їхала в маршрутці і чула діалог трьох хлопчаків років 18-19. Так суттю їхньої розмови було, що якщо Росія таки не спинеться і буде дальше нас "захищати", відбираючи території, і їх будуть кликати на війну, то вони не підуть. Бо "краже бути живим дизертиром, ніж метрвим солдатом". І в голові моїй майнула думка, що на Майдані не ті загинули... Не ті. Я не бажаю зла чи сметрі нікому (окрім  Путіна і Януковича), звісно мені хочеться аби був мир та добро.... але...  Я було хотіла щсь сказати тим хлопцями, як вони сказали: "На Майдані вже загинули наші. А толку?"... Завіса.
Не дай Боже ці смерті будуть даремними!!! Це те, чого владі вже не можна пробачати. Зрадити Майдан - це зрадити матерів, що виховали дітей, яких у них забрала держава.

Вибачте, якщо ... Я старалсь про це не писати...
Симолічність цієї листівки для мене є дуже дуже глибокою. Спершу я навіть хотіла клітку у триколор розмалювати, але якось стрималася. Будильник у якому барви стягу символізує пробудження нації,українська вишивка - любов до свого, маки,  ромашки, кульбабки - ось він букет подарований українським полем. Найкращий букет. І червоне на голубому...
До цієї листівки дуже личить пісня Віктор Пашнык, Олэкса Мыколайчук – Земле моя, вставай.



Хочу з цією такою особливою для мене 
листівкою прийняти участь у таких завданнях
 Задание #47: цветы+природные материалы от LAE до 1 мая!
У меня полно рафии и сизали =) И цветочек конечно есть =)

 -  "Маски и трафареты" в блоге "Модное Хобби"  Використала дуже класну маску від Лесі Згарди 
 

Зробила по скетчу от Творческой мастерской "Мемуарис" Скетч повернула на 90 градусів.


Гарного та світлого дня.

19 коментарів:

  1. Полностью поддерживаю Вас. Слава Украине!

    ВідповістиВидалити
  2. Прочитала Ваш пост. Не буду ничего писать на политическую тему - каждый имеет право на свое мнение. Главное - не забывать, что мы прежде всего люди и не допускать зла в наши сердца. Пусть скорей воцарится мир.
    Открыточка Ваше очень понравилась! Бесподобная просто! Мне она чем-то напомнила украинский национальный костюм. Наверное, своей красочностью.
    Скажите, а маки самодельные?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Спасибо. Да, маки самодельные :) И тему костюма я также затронула в ней. Притно что увидели. Добра Вам :)

      Видалити
    2. Обалденные! Желаю победы в конкурсах!

      Видалити
  3. Очень позитивная и красивая работа! спасибо, что принимаете участие в задании блога LAE.
    LAE-все начинается с идеи!

    ВідповістиВидалити
  4. Какая яркая и стилизованная открытка получилась! Супер! Спасибо за участие в задании блога LAE.
    LAE-все начинается с идеи!

    ВідповістиВидалити
  5. Какая яркая и веселая открытка) Спасибо от ТМ Мемуарис

    ВідповістиВидалити
  6. Яка чудова листівка! Дуже символічна! І пісня дуже символічна! Дякую від блога Scrap Workshop!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Щиро дякую. Ця листівка таки особлива... і вже надіслана одному з Героїв Майдану.

      Видалити
  7. Підтримую Вас! І вірю що все буде добре! От яке покоління патріотів росте)) Я чула розмови маленьких хлопчиків на Майдані, і тепер знаю, що майбутнє у нас буде світле! Прекрасна листівка! Дякую! І дякуємо, що надихнулись завданням від блогу Scrap Workshop!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. У неодмінно буде світле майбутнє. Інакше просто бути не можу. Я в це вірю, я це знаю. З нами Бог.

      Видалити
  8. открыточка в духе времени, очень понравилась!!!удачи в конкурсах и заданиях))))

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Щиро дякую. Я хочу зробити серію патріотичних листівок... На жаль це єдине чим я можу допогти та виразити свою громадянську позицію. Слава Україні.

      Видалити
  9. Дуже прикро, що така цікава и добра, на перший погляд, людина, як ви, вважаєте себе правою судити, кому слід загинуть на тому Майдані. Дай Бог вам щастя ніколи не узнати все те горе, коли вашего сина чи чоловіка мобілізують. 18 років - це зовсім діти, вони не повинні вмирати через примхи країни. Ви можете вважати по-всякому, але осуджувати дітей - ніколи.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. за країну взагал ніхто вмирати не повинен. Країна - це клапоть землі... І я не розумію війни за це. Планета створена для людей, для різних людей, а те, що люди її намагають кроїти та ділити під себе, це вже проблеми тих людей. Якщо б мою дитину мобілізовували, то для мене куди прийнятніший варіант покинути цю землю та переселитись деінде. Я не готова віддати своє дитя на смерть заради олігархів, крадіїв та інших коритних нахлібників. Поки не стане влада слугою народу, а не навпаки грош ціна такій країні. Мені щиро шкода батьків Героїв Небесної Сотні, та тих, хто гине зараз... Але кожен має право, вибір, розум і волю... цього на відміну від і так такого короткого життя в людини забрати не можуть. "Не вбивай" - написано у Біблії...

      Видалити

Популярні публікації