Життєзеброве

Я хочу літа, хочу тепла... я не можу по сірому жити. Ця осінь сіра і не смачна. Хоч і доволі тепла. Але навіть у слові "осінь" для мене є якось гірчинка, сум, ностальгія і трохи віршів на опалому листі ілюзій. Мокрий асфальт, мокра щока і зебра.. чорне біле... чорне... біле... якесь ...

Не хочу. Хочу смугастого і барвистого. З вересня я почала робити яскраве мильце. Якась підвідомість вилазила назовні боязню сірого.

Тут є і мильце з ароматом малинки, і з апельсинкою, і ківі, і морський бриз.

Ось така ароматна у мене осінь. Тільки от зебра у мене в моєму стилі і вона яскрава. Годі сумувати... Яскрава осінь падає під ноги і можливого комусь у ванну у форматі мильця :)

А ще вірш... осінній і не веселий... вірш

***

Настрій, як осінь

Осінь - волога

Кохання у гості

не більше

чай в Бога

Небо у хмари

хмари в волосся

вип*ємо кави

не більше...

це осінь...

Гарного настрою та позитивних емоцій.