вівторок, 11 червня 2013 р.

букви

3:46
Сон Ти є? А якщо є то де? Малюю... Пишу... Трохи читаю. Така моя ніч. Випадково натрапили мені на очі мої вірші сторічної давності. Ну як не поділитися віршами серед ночі? Каву вже випила всю... Отож вони... мой плаксиві діточки відсутнього чогось... 2009 року.
***
Нехай мій біль не впаде тобі горем
Мій біль лиш мій, а Бог тобі суддя
Я не попрошу щастя вже ніколи
Як милостині в тебе на життя
...
Ні я не горда. Гордість недоречна
Це просто сльози котяться у низ
Я не бажаю зла тобі сердечно.
На все є Бог. Тут зайва моя злість..
...
Пробач собі мою любов зрадливу
Пробач собі те все що не зберіг
Мій біль лиш мій. Знайди собі красиву
Що цілуватиме сліди від твоїх ніг
...
Мій біль лиш мій і ніч моя холодна
Нехай мій біль не впаде на твій вік
Господь благословить тебе сьогодні
Не мій коханий мною чоловік...

***
холодними руками зашторена душа
актор вже не сміється, роль зіграна ... ура
кому здалися квіти... їх зрізали в смітник
дивись у моїх віршах між строфами кровить...

ти мабуть посміхнешся. ця слабість до лиця
її я зафарбую ще келихом винця
танцюйте мої мрії у нездійсненний світ...
розбилося люстерко між строфами кровить..

і не співайте пісню і на "привіт" й "па па"
пишіть у мою осінь вологого листа
стікатиме по шибах води яскравий цвіт
розмилося і знаєш між строфами кровить...

***
Так тихо буваєж тільки у час передсмертя
Любов вже не дихає але здається жива
Сьогодні молитва за те щоб скінчилось нестерпне
Щоб більше ніколи не падала з болем сльоза

Я хочу літати, як птах і всміхатись як сонце
Я хочу радіти всьому сьогоденню і снам
Але тобі треба боліти вже зараз і конче
Як не відболиш то вмреш і закінчишся сам...

О мій прокуроре, за що Ви зі мною у ігри
Такі що здається шо вирок миліший на смерть...
Так тихо буває... але залишаються діти
Що сонцю сміються від сонця з сьозами в очах... 

***
холодна ніч і вже нетепла кава
застиглий погляд, фокус - на вікно
мовчу про все чого я не сказала
у цьому чорно-білому кіно

по клавішах мого фортепіано
скотився звук так схожий на любов
та чорно-біло... пізно для кохання
і так зарано для нових розмов

ахроматична знимка, біла рамка
і пензлик що забув про кольори
фортепіано - втомлена коханка
зсірілий аркуш з написом "живи"

світ - натюрморт, зникають бліки світла
і холодно мовчати в кляту ніч
життя , ніби розмацькана палітра
із чорно-білих клавіш протирічь.

мовчу мовчу... про що тут говорити?
ліхтар навпроти дивиться в вікно
мабуть моє... на каву б запросити
та ж ліхтарі не дивляться кіно...

***
бережи тебе Боже від моїх наплаканих сліз
від мрій що ніколи до тебе так і не досягнуть
А я ще побачу кохання й вечірній Париж
от тільки без тебе, для когось коханою стану

бережи тебе Боже від інших розбитих сердець
бо їхні осколки хоч й гарно блищать, але ранять
лови й не згуби не зі мною весільний вінець
про сльози забудь... це частина мого океану

бережи тебе Боже від любові яка ще ... моя
прибитим пташам покидає безкисневі груди
я вже не плачу... бо серце - суцільна сльоза
росою для Тебе яка вже ніколи не стане
24,05,2009

буває і таке...
солодких снів, ну або Доброго ранку!



3 коментарі:

  1. Хорошие слова...
    Не обижайся, но знаки препинания теряешь.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. дякую, але я їх не гублю, а ігнорую. Мені без них простіше. Кожен сам може створити свою інтонацію...

      Видалити

Популярні публікації