четвер, 9 травня 2013 р.

Про здобні хлібобулочні вироби і кров у форматі прапору.


Ледь встигли відмайоріти сторінки соцмереж яйками та здобними хлібобулочними виробами, як їх заполонили георгіївські стрічки з червоними стягами. Про древньоязичницькі традиції Пасхи мені писати не хотілося, та і настрою не було. Лише місцями мене в душевну скорботу вводили підслухані діалоги про "нарешті можна буде їсти мнєсо і кобасу". Щось аж переверталося зсередини. Яка нафіг кобаса? Зміст свята то ж у зовсім іншому. До хати долинало піяння священника... Я плакала. Чесно. Але не тому, що всі такі ошатні після служби нарешті напхаються тої кобаси і мнєса. Мені було шалено шкода людей. Хтось скаже себе пошкодуй... Але... Я ж не про те. Зміст свята, суть його замилили, забули, заспівали і заїли шинкою з яйком (неодмінно свяченим і розписаним і всіх традиціях та канонах древньоязичництва). Де люди? Де ви у Біблії про писанки читали? Де? Покажіть мені. І не тра тицяти під носа якісь недолугі книжки писані ще більш недолугими "батюшками". Сучасна релігія - хороший метод для керування, самозбагачення і блюзніртсва. По плащаниці в кожній церкві. Просто вдуматись у це. Не тупоосло робити як предки (язичники до речі), а коли вже є християнами то бути ними до кінця. Дивлюсь на язичництво прикрите хрестом і так якось важко на душі.  (я не баптист чи ще хтось просто думати вмію).
А чи багато у своїх сім*ях згадало що Ісус зробив для вас? Хто в цей день розповів своїм дітям про жертву яку дав Бог? Наїлися мнєса і всьо? А суть свята то в зовсім іншому. Хоча нє... ще тра нові мешти і нове плаття/костюм для походу в церкву. Якось так....
А нині... нині все майорить стягами. Кров - це кров, а не стяг. От було велике могутнє СРСР, але ж наше рідне - інше свято... інше. А про день перемоги. Мій прадід стільки пережив, слух втратив, воював. А тепер є Янукович. Що дала простим людям ця клята незалежність? Чому клята? Бо баранам не можна такими бути. Критикувати можна багато. І поки кожен у себе не запитається "а що я роблю для країни за яку вмер мій ... (хтось, у всіх хтось та вмер на війні)?. Доти не буде у нас незалежності. А барани і далі житимуть у країні де працюють не закони, а хабарі.
Шкода, що нема свята розуму. А може варто таки щось робити аби таке свято було? І коли почнеться українська незалежність, справжня, от тоді і майорітимуть стяги.

А  пам*ять тих, хто бажав нам кращого життя, най і ціною свого шанувати треба кожен день. Кожен. шанувати насамперед вчинками і діями. А чи ми цінуємо їхню жертву? А чи цінування жертви – майоріння стягу? Може варто зважитись на вчинки гідні своїх предків?

5 коментарів:

  1. Щиро та глибоко...все дуже непросто...життя непросте наше...Сиджу та радію,що у Львові нікого не били сьогодні...Ну хіба я про це маю думати та радіти?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. я взагалі думала, що Ти блокноти клєпаєш... а Ти вон шо робиш то виявляється. Сидиш і радієш. До праці Сашенька, до праці!

      А життя... як на мене воно просто, чудове, прекрасне, неймовірне, смачне, кольорове і на жаль лише одне. А складно, складно це зрозуміти і насолоджуватись. Проблеми завжди є, були і будуть. А як без них? Скучно.

      Видалити
  2. Так, сильно. Я сьогоднi навiть з чоловiком посварилась на цю тему. Чому моя дитина мае йти, вiтати щасливих ветеранiв?? Справжнiх ветеранiв вже залишилась краплинка i вони не радiють, це день жалоби, скорботи.. яка цiна тоi премоги... а ми святкуемо...
    А перед цим вiники святили...

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. я не розумію чому це свято є у нас - українців? У нас тих, хто потрапив у рабство, кого посадили на норму, кому масло по талонах, а джинси - по блату. Яким чином цей день є святом для українців? Поневоленням - так, жалобою - так, але аж ніяк не підставою для феєрверку.
      Ну а святіння віників у мене окремі малозрозумілі емоції викликають. З часу як почала читати Біблію, а священник на мої запитання відповідав "цей тайна Господня", я перестала підтримувати язичництво підрум*янене кров*ю з хреста.
      Тут просто думати треба вміти. ДУМАТИ, а не тупо слідкувати традиції, яка ніц спільного до християнства не має. А щоб думати треба мати мозок, а не потовчене "бо так робила моя бабка" ябко.

      Видалити

Популярні публікації