Новорічна листівка... війна, висадка на комету, Африка і багато слів.

Привіт. Мені продовжують снитися цікаві сни і тепер це моє натхнення. Деякі роботи роблю від впливом емоцій зі сну, або з елементами чогось, що снилось. Це цікаво і це мій власний метод сходити з розуму.

Нещодавно мені докорили тим, що деякі дописи у своєму блозі я пишу російською мовою.  Так недоречно таким докоряти. Я ж приймаю участь в  завданнях російських блогів. Мені хочеться аби вони також могли зрозуміти що і про, що я пишу. Шкодую, що не знаю інглішу і китайської. А здалобися. Тре починати вчити... хоч щось.

Час зараз складний такий. Кожен перебуває в полі власного струму, навіть у транспорті, чужі люди наелектризовані неспокоєм. Новини про смерті хлопців на сході вбивають, не фізично. Хочеться аби все  те безглуздя що відбувається було лише поганим сном і мені створилась пофоєнна листівочка... або альбом... Мій емоційний стан більше не витримує новин. Збагато крові просто так. Людоньки, нам нема чого ділити. Нікому і ні з ким. Нам є про що піклуватися, чим радіти, для чого жити, але аж ніяк за що вмирати. Це лише ресурси, земля, територія, для людей. Створити б одну територію... та вона вже створнена - Земля називається і просто колектвно дбати за неї. Давати призи тим у кого найчистіше повітря  в місті, влаштовувати конкурси по озелененню і прибиранню в лісі. А що роблять люди? Для чого ми тут? Щоб нищити власну домівку? Щоб винаходити віруси, а поім гарячково битися в пошуках  вакцин  і ліків. Колись ми це зрозуміємо. Мене, мабуть вже не буде. Але я так хочу вірити в те, що люди зрозуміють, що їм є про що дбати, а не за що воювати. Потрібно бути Патріотом. Це дуже добре. Давайте бути Патріотами планети Земля!!! Люди це зрозуміють, але є думка що лише тоді коли вже  майже не буде за що дбати. Висадили зонд на комету? Молодці. Мають знимки з поверхні комети. А проблему питної води в Африці слабо вирішити? А це куди потрібніше і важливіше. Там люди, живі.... а це просто якась комета, яка нафіг на Землі не треба. Бісить підхід нашого людства до самих себе. Залізти б кожному в голову... з шваброю.

Прийшла показати новорічну листівку... Хотіла настрою святкового навіяти, а натомість розтринділася на тему вся і всього. Нема у мене настрою і свят мені не хочеться. Хочеться аби хлопцям там на передовій було тепло... хочеться аби та "передова" зникла, а на її місці виросли квіти, хочеться щоб українські матері і жінки спали спокійно і гордились здобутками своїх синів та чоловіків, а не посмертно визнаними Героями. Хочу аби Герої були живими і вчили молоде покоління героїзму, відважності і мудрості... Нема у мене потреби у святі поки не сплять спокійно українські матері та жінки... Є комок сліз у горлі та невичерпний біль... Будь ти проклятий агресоре, ким би ти не був...

і листівка.... новорічна... святкова... навіть гарна і з бантиком... Для заспоєння нервів скрапити дуже допомагає. Приєднуйтесь.

Оскільки пост україномовний то і приймати участь буду з нею в україномовному блозі улюбленого львівського магазину.

Завдання "Різдво цілий рік": листівка з бантиками.

Бажаю мирного неба над головою. Де б ви не були. Мирного неба та гармонії вам.